Особливості написання вільного ессе
Ессе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію й виражає підкреслено індивідуально точку зору автора та враження з конкретного приводу чи питання й не претендує на вичерпне та визначальне трактування теми. Завдання ессе є інформація або пояснення.
Визначальними рисами ессе є невеликий обсяг, довільна композиція, незвичайна манера мислення. Стиль ессе відрізняється образністю, афористичністю, використання свіжиж метафор, нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію та лексику. На перший план виступає особистість автора. Емоційність, експресивність, яскрава образність досягається вживанням метафор, порівнянь, алегоричних і притчевих образів, символів, коректність у висловленні дискусійних думок.
Є такі види ессе: вільне та формальне.
Ознаки вільного ессе: невеликий обсяг (7 – 10 речень); вільна форма та стиль викладу; довільна структура; обовязкова вимога: наявність позиції автора. Вільне ессе обмежене в часі – 5 – 10 і 10 – 15 хвилин.
Побудова вільного ессе:
Вступ, у якому необхідно обгрунтувати вибір теми, правильно сформулювати тезу;
Основна частина, у якій відбувається розгортання думки щодо порушеної проблеми та подається її аргументація:
Узагальнення висновків відповідно до теми.
Уміння писати вільне ессе – дієвий процес, яким повинен володіти кожний учитель. Тому під час проведення педагогічної ради «Про використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти» усі педагогічні працівники, об’єднавшись у групи, училися створювати вільне есе «Як впливають подорожі на життя людини».
Учитель української мови та літератури
О.І. Мусіян
